КРИМІНАЛІСТИЧНИЙ МЕТОД ВИКОРИСТАННЯ ВІДОМОСТЕЙ ПРО СПОСІБ ЗЛОЧИНУ ПРИ ВСТАНОВЛЕННІ ЗЛОЧИНЦІВ
13.05.2009 23:28
Author: Старушкевич Анатолій Володимирович, кандидат юридичних наук, доцент докторант кафедри криміналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка
У структурі способу злочину виділяють прийоми приготування, безпосереднього вчинення й приховання злочину. Таке розуміння способу злочину дає можливість використовувати його в якості джерела інформації, необхідного для діяльності по встановленню осіб, які вчинили злочин.
В прийомах підготовки, вчинення й приховання злочинів можна визначити фактори об’єктивного й суб’єктивного характеру, під впливом яких злочинець обирає певний спосіб злочину, зокрема такі: властивості або особливості предмета (об’єкта) злочинного замаху; обстановка злочину; мета й мотив злочину; наявність певних професійних навичок, умінь злочинця; можливість використання при вчиненні злочину знарядь певного виду, типу; психофізіологічний стан і особливості особи і інші фактори.
Серед таких факторів, поряд з випадковими, є такі, які стійко зберігаються й діють протягом тривалого часу. На цьому й ґрунтується повторюваність способу вчинення окремих видів злочинів і використання цієї властивості у встановленні злочинців та розкритті злочинів.
Під впливом стійких факторів і складається конкретний спосіб дій злочинця, що, у свою чергу, і обумовлює повторюваність вчинення злочинів тими самими способами. Однак, кожний спосіб злочину відрізняється властивими йому ознаками, які характеризують конкретну особу.
Встановлення злочинця та його пошук, з використанням відомостей про прийоми підготовки, вчинення й приховання злочину є досить тривалим і складним процесом, який включає в себе такі етапи: 1) вибір кримінальних справ, відмовних матеріалів і іншої інформації, яка підлягає вивченню й аналізу; 2) вивчення, аналіз відібраних кримінальних справ і інших документів із зафіксованими в них аналогічними способами злочину й зіставлення їх з наявними фактами злочину; 3) виявлення за вивченими кримінальними справами і іншими джерелами осіб, які становлять оперативний інтерес, і встановлення їх місцезнаходження; 4) перевірка версії про причетність виявлених осіб до злочину.
З цією метою вивчаються різні джерела, які містять інформацію про способи аналогічних злочинів, а саме: 1) закриті кримінальні справи по аналогічних нерозкритих злочинах поточного року й минулих років (як на території вчинення злочину, так і в сусідніх регіонах); 2) архівні кримінальні справи по аналогічних злочинах; 3) відмовні матеріали по заявах про аналогічні протиправні дії; 4) оперативно-розшукова інформація, яка містить відомості про осіб, засоби замаху й способи аналогічних злочинів.
Метою вивчення зазначених джерел є виявлення характерних ознак, які свідчать про вчинення злочинів певним способом, а отже характеризуючих певну особу, яка могла вчинити злочин. Такі повторювані ознаки можуть відображатися в меті і мотивах злочину, об’єктах і предметах замаху, навичках, використанні певних видів вогнепальної (холодної) зброї чи пристосувань, слідах і механізмі їх утворення, обстановці злочину й інших характерних рисах способу злочину.
Після встановлення за способом злочину особи, яка становить оперативний інтерес, проводяться заходи по встановленню місця її знаходження. З цією метою перевіряються місця реєстрації, останнього проживання, судимості, можливість знаходження в лікарнях, місцях позбавлення воля й т.ін.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
