В основу методики розслідування злочинів, повинна бути покладена їх криміналістична характеристика, розроблена з урахуванням специфіки певної злочинної діяльності. Проблема криміналістичної характеристики злочинів обговорюється в науковій літературі не одне десятиліття. Висловлено чимало точок зору про поняття цієї криміналістичної категорії, її структуру і значення.
Різні точки зору з даного питання висловлювали такі науковці, як О.М. Васильєв, В.П. Бахін, І.О. Возгрін, І.Ф. Герасимов, Г.А. Густов, Л.Я. Драпкін, О.Н. Колесніченко, В.О. Коновалова, І.Ф. Пантєлєєв, М.О. Селіванов, А.В. Старушкевич, В.Г. Танасевич, В.О. Образцов, В.І. Шиканов, М.П. Яблоков і багато інших.
Так, О.Н. Колесніченко (1988 р.), пропонував виділяти такі елементи криміналістичної характеристики: спосіб приготування, вчинення й приховання злочинів; місце, час, обстановку, знаряддя й засоби вчинення злочину; предмет замаху; особа потерпілого; особа злочинця; сліди злочину.
Під криміналістичною характеристикою злочинів окремого виду пропонують розуміють систему наукової інформації про типові, криміналістично значимі ознаки виду (групи) злочинів, які обумовлюють застосування криміналістичних методів, прийомів і засобів з метою швидкого й повного розкриття й розслідування злочинів» (Шаталов О.С. (1999 р.)). На думку ряду науковців криміналістична характеристика може використовуватися для моделювання картини злочину й самого розслідування (Густов Г.А. (1981 р.), Самигін Л.Д. (1991 р.), Старушкевич А.В. (1998 р.), Хлинцов М.М. (1982 р.).
На думку Р.С. Бєлкіна (1997 р.), структуру криміналістичної характеристики злочинів складають такі елементи: 1) характеристика вихідної інформації; 2) система відомостей про спосіб вчинення й приховання злочину й типових наслідків його застосування; 3) відомості про особу імовірного злочинця і ймовірні мотиви і цілі злочину; 4) відомості про особу ймовірної жертви; 5) відомості про окремі обставини злочину (місце, час, обстановка та ін.).
Погоджуємося з висловлюваними у науковій літературі зауваженнями про регіональний аспект криміналістичної характеристики. Ряд учених вважає, що особливості конкретного регіону, впливають на окремі елементи криміналістичної характеристики (Карагодін В.М. (1992 р.), Цвєтков С.П. (1996 р.), Кузьменко М.К. і Старушкевич А.В. (1996 р.)).
Криміналістична характеристика розкриває основні риси, властиві конкретному виду або групі злочинів, і є основою методики розслідування злочинів окремого виду або групи. Вважаємо справедливим зауваження Р.С. Бєлкіна (2001 р.) про те, що криміналістична характеристика злочинів повинна виходити на перелік обставин злочину, які підлягають встановленню. Разом з тим, у своїх останніх роботах Р.С. Бєлкін, відмовився від криміналістичної характеристики злочинів, указавши на її наукову й практичну неспроможність (Бєлкін Р.С., (2001 р.)). На нашу думку, таке висловлення Р.С. Бєлкіна є поспішними і не аргументованими, не можна оцінювати значення криміналістичної характеристики злочинів тільки на основі змісту сучасних вузівських підручників. У криміналістичній характеристиці злочинів окремого виду, дійсно використовуються відомості кримінального права і кримінології, однак вони групуються й аналізуються за допомогою криміналістичних методів, і використовуються з метою виконання загальних і окремих завдань криміналістики.
|