Важливе значення в удосконалюванні кримінального законодавства мають питання боротьби з підробленням документів, збутом чи використанням таких документів. Сьогодні з огляду на високу латентність, такі злочини в Україні є порівняно розповсюдженими і досить суспільно небезпечними. Тому є доцільним проаналізувати кримінальне законодавство провідних країн Європейського Союзу, яке передбачає відповідальність за аналізовані злочини.
У КК Литви є спеціальна глава «Злочини і кримінальні проступки проти порядку управління, пов’язані з підробленням документів та вимірювальних засобів» (статті 300-306). Крім аналогів діянь, передбачених статтями 217, 226, 357 і 358 КК України, ці статті встановлюють відповідальність за надання неправдивих відомостей з метою отримання документа або підтвердження справжності підробленого документа, за викрадення знака державного пробірного клейма.
В КК Естонії є спеціальна глава «Винні діяння проти публічної довіри». У ній міститься два розділи, статті яких передбачають відповідальність за підроблення платіжних засобів, встановлених державою знаків та позначень і за підроблення та пошкодження документів: використання підроблених платіжних засобів і цінних паперів; підроблення державних знаків відмінності Естонії; зловживання важливим особистим документом. Окремо передбачена відповідальність за підробку документів, що засвідчують особу і громадянство, інших офіційних документів, печаток або штампів.
КК Болгарії, в главі 9 (ст.ст. 308-319) передбачає відповідальність за підроблення та підлог документів, зокрема, вчинені посадовими особами, а також за деякі пов’язані з цим діяння: видачу лікарем неправдивого свідоцтва про стан здоров’я; підтвердження неправди чи приховування істини в письмовій заяві, яка відповідно до законодавства подається органу влади для посвідчення істинності певних обставин, включаючи вчинення з метою ухилення від сплати податків; використання неправдивого чи підробленого документа; незаконне використання з певною метою офіційного документа, виданого іншій особі.
У КК Польщі є глава «Злочини проти достовірності документів». Глава об’єднує крім злочинів, які є аналогами ст.ст. 357, 358, 366 КК України, також такі: збут свого чи чужого документа, що посвідчує особу; знищення, пошкодження, пересування прикордонного знаку; виманювання неправдивого посвідчення шляхом обману особи, уповноваженої видати документ.
В окремому розділі «Злочинні діяння проти достовірності документів і засобів доказування» КК Австрії передбачена відповідальність за: підроблення документів, у т.ч. особливо охоронюваних, офіційного підпису, даних; знищення, пошкодження та приховування документів; використання чужих посвідчень; переміщення прикордонних знаків. Спеціальний розділ 13 цього КК присвячено злочинам, пов’язаним з фальшуванням грошей і цінних паперів.
У КК Франції, є розділ «Посягання на громадську довіру» Книги 4, який складається з чотирьох глав : «Підлоги»; «Фальшування грошей»; «Фальсифікація цінних паперів та інших фідуціарних цінностей, випущених державною владою»; «Фальсифікація знаків влади».
КК Іспанії в розділі 18 «Про фальсифікації» містить глави й підрозділи, які поєднують 18 статей: «Фальшування грошей і підроблення штемпельних товарів», «Підроблення документів» (ця глава містить три відділи, які передбачають відповідальність за підроблення: громадських, офіційних та комерційних документів, а також телекомунікаційних повідомлень; приватних документів; сертифікатів), «Загальні положення». Злочином визнаються виготовлення та володіння інструментами, матеріалами, знаряддями, речовинами, машинами, комп’ютерними програмами чи апаратами, спеціально призначеними для фальшування грошей чи підроблення штемпельних товарів або документів; «Привласнення чужого сімейного стану»; «Привласнення публічних функцій та незаконне зайняття посади». Караються: незаконне здійснення функцій державного службовця; виконання професійних дій без наявності вченого ступеня чи офіційного титулу, які для цього вимагаються; привласнення якості професіонала.
Структура КК Німеччини містить норми, які встановлюють відповідальність за підроблення документів у розділі XXIII «Підроблення документів». Кожний з параграфів цього розділу присвячений окремому різновиду злочинів, а саме: підроблення документів; підроблення технічних записів; підроблення даних, що мають доказове значення; обман у правозастосовній діяльності шляхом використання результатів переробки даних.
Чотири спеціальні розділи Книги 2 ( «Підроблення і фальсифікація монет, державних цінних паперів і банкнот», «Підроблення і фальсифікація клейм, печаток і знаків», «Підроблення документів», «Злочини проти цивільного статусу») і один розділ Книги 3 («Проступки, пов’язані з цивільним статусом») КК Голландії присвячені посяганням на громадську довіру.
КК Італії утримує розділ «Злочини проти громадської довіри», який включає чотири глави: «Підроблення монет, публічних кредитних паперів і гербових цінностей», «Підроблення печаток, знарядь і штемпелів для посвідчення, свідкування чи підтвердження», «Підлог у документах»; «Підлог в особі».
Подібний розділ є у КК Бельгії — «Злочини і проступки проти громадської довіри» Книги II. Він включає шість глав: «Фальшування грошей», «Підроблення і фальшування державних цінних паперів, акцій, облігацій, купонів до акцій і дозволених законом банківських білетів»; «Підроблення і фальшування печаток, штемпелів, клейм, пробійників тощо»; «Підроблення у засобах інформатики і в телеграфних повідомленнях»; «Лжесвідчення і порушення присяги»; «Незаконне привласнення повноважень, звань та імен».
У КК Норвегії злочинам проти громадської довіри присвячені глави «Давання неправдивих показань», «Неправдиве обвинувачення», «Підроблення грошей», «Підроблення документів» частини 2 «Злочини», а також глава «Незначні злочини проти громадської довіри» частини 3 «Незначні злочини».
Глава 19 «Злочини відносно доказів» КК Данії містить статті, які передбачають кримінальну відповідальність за підлог та підроблення документів, обман при використанні документів та ін.
Порівняння та аналіз статей, якими передбачена відповідальність за підроблення документів в кримінальному законодавстві окремих країн Європейського Союзу дала можливість зробити такі висновки: 1) як правило в статтях конкретно визначено вид документів підроблення яких карається (заповіти; громадські, офіційні документи та ін.) (КК Австрії, КК Голландії, КК Естонської республіки, КК Іспанії, КК Німеччини); 2) стаття містить поняття документу (КК Данії); 3) передбачається відповідальність за підроблення як документів, так і печаток, штампів, бланків та інших предметів (КК Бельгії, КК Естонської республіки) або виключно за підроблення документу (КК Австрії, КК Німеччини); 4) зазначається мета підроблення документу, як правило його використання (КК Австрії, КК Естонської республіки); 5) передбачається відповідальність за готування до підроблення документів, при цьому до відповідальності притягується той, хто виготовляє засоби або знаряддя, які за своїми властивостями явно призначені для аналізованої злочинної діяльності, відшукує їх для себе або третьої особи, зберігає або передає іншій особі (КК Австрії, КК Іспанії, КК Німеччини).
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
