Кримінально-правова охорона виборчих прав не можлива без чіткого визначення об’єкта відповідних посягань. Нажаль в юридичній літературі немає єдиного підходу до визначення безпосереднього об’єкта злочинів проти виборчих прав громадян. Проблема його визначення полягає перш за все в неоднозначному розумінні змісту поняття «виборчі права» в КК України.
Аналіз виборчого (регулятивного) законодавства свідчить, про досить широкий перелік суб’єктивних виборчих прав які реалізовуються в рамках виборчого процесу. До них, зокрема, належать: право обирати (активне виборче право); право бути обраним (пасивне виборче право); право на організацію і проведення виборів на підставі конституційних і законодавчих принципів; право брати участь у висуванні кандидатів; право брати участь у передвиборчій агітації; право брати участь у формуванні виборчих комісій; право на ознайомлення зі списком виборців; право брати участь у спостереженні за проведенням виборів і роботою виборчих комісій; право робити внески до виборчих фондів; право на безперешкодний доступ до інформації про себе (а також списку виборців в цілому), на уточнення цієї інформації з метою забезпечення її повноти та достовірності; право на участь у роботі виборчих комісій; право на фінансування виборчих компаній; право на оскарження порушень виборчих прав громадян; право на збереження виборчих документів після проведення виборів право на участь в інших заходах, пов’язаних із виборами та ін. Зазначений перелік не є вичерпним і носить відкритий характер.
Викладене вище свідчить, що поняттям «виборче право» не охоплюється лише конституційне право громадян обирати або бути обраним. Під ним також слід розуміти і право на будь-які інші дії пов’язані з підготовкою та проведенням виборів. Проте з усього переліку суб’єктивних виборчих прав кримінально-правовим захистом забезпечені лише окремі.
Визначаючи безпосередній об’єкт злочинів проти виборчих прав громадян, слід враховувати і те, що широке трактування виборчих прав дозволяє розглядати як безпосередні об’єкти механізму заподіяння шкоди не тільки конкретні предмети, а й умови (їх порушення), з якими законодавець прямо пов’язує реалізацію виборчих прав. Тому,безпосереднім об’єктом злочинів проти виборчих прав можуть також виступати суспільні відносини, які забезпечують реалізацію передбачених законодавством виборчих процедур при підготовці та проведенні виборів всіх рівнів. При цьому, в кожному конкретному випадку посягання здійснюється на різні сторони суспільних відносин, які забезпечені охороною в ст.ст. 157-1591 КК України.
Враховуючи викладене вище, вважаємо, що безпосереднім об’єктом злочинів передбачених ст. 157 КК України є суспільні відносини пов’язані з реалізацією права громадян обирати (активне виборче право) та бути обраними (пасивне виборче право). Однак, реалізація права громадян бути обраним не можлива, без передбаченого виборчим законодавством права громадян України на висунення кандидатів на виборчі посади. Так, відповідно до ст. 10 Закону України «Про вибори Президента України» від 5 березня 1999 р. право висування кандидата на пост Президента України належить громадянам України, які мають право голосу. Тобто, в ст. 157 КК України в однаковій мірі забезпечується охорона, як права громадян бути обраним на виборні посади, так і їх права висування кандидатів на виборчі посади.
На відміну від ст. 157 КК України, безпосередніми об’єктами злочинів передбачених ст. 158-1591 КК України є досить широкий перелік суспільних відносин, які забезпечують реалізацію передбачених законодавством виборчих процедур при підготовці та проведенні виборів всіх рівнів. Це суспільні відносини у сфері: виготовлення, зберігання чи використання виборчих бюлетенів та бланків відкріпних посвідчень (ч.ч.1-3 ст. 158 КК України); використання виборчих документів, для забезпечення нормальної організації та проведення виборів, правильного підрахунку голосів та встановлення результатів голосування(ч.ч. 5-8 ст. 158 України); проведення голосування на виборах (ч. 4ст. 158 та ст. 1581 КК України); формування бази даних Державного реєстру виборців, одержання та використання відомостей про виборців (персональних даних), які внесені до бази даних, а також захисту таких відомостей від несанкціонованого доступу до них (ч.ч.9-12 ст. 158 КК України); зберігання виборчих документів у державних архівних установах та ЦВК після проведення виборів(ст. 1582 КК України); реалізації громадянином права на таємне голосування (ст. 159 КК України); фінансування виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку) (ст. 1591 КК України).
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
