Принципи цивільного судочинства мають основоположну роль у ході розгляду справ, прав і обовʼязків сторін, учасників процесу, судді та дотриманні чинного законодавства. На сьогодні доктрина принципів цивільного процесуального права налічує десятки авторських наукових досліджень із окремих структурних питань цієї галузі. Вважаємо за необхідне, зосередити увагу на огляді наукових праць за суміжною тематикою та періодикою виходу дисертаційних досліджень вітчизняних вчених. Зважаючи на складний час в нашій державі, з періоду здобуття незалежності, більш доцільно, звертатися до доробку національних вчених, підкріплювати його та робити вклад у розробку вирішення існуючих неузгодженостей для вдосконалення нормативної законодавчої бази в галузі цивільного процесуального права. Ми переконані що саме такими кроками можливо розвивати науку та вирішувати досі не вирішені законодавчо, правові питання щодо дії і реалізації принципів цивільного судочинства. В ході огляду сучасної доктрини акцент робитиметься на досліджених тематиках і розкритих питаннях принципів цивільного судочинства, а також не охоплених, на наш погляд, проблем які ми пропонуємо дослідити їх розуміння та розширити практичний прояв.
До вчених хто досліджував ці питання можемо віднести В. Ю. Мамницкий, О. В. Немировська, С. О. Волосенко, Ю. В. Неклеса, М. П. Омельченко, А. О. Завгородня, О. В. Рожнов, А. В. Андрушко, О. В. Шутенко, М. М. Ясинок, В. О. Работинська, Г. П. Тимченко, В. А. Кройтор, С. С. Дронов, Т. А. Цувіна, О. Д. Король, В. Б. Яцина.
У 1995 році В. Ю. Мамницький присвятив своє дисертаційне дослідження принципу змагальності в цивільному судочинстві. Автор інтерпретує принцип змагальності в аспекті конститутивних засад судової влади. Цей підхід дозволив виявити спадкоємність між інституалізацією судової влади та розвитком змагальних форм судочинства, обґрунтувати оптимальну модель змагальності, а також простежити в історико-правовому контексті за розвитком вітчизняного цивільного процесуального законодавства [1, C. 5-8].
В 1999 році дослідження принципу змагальності сторін було продовжено О. В. Немировською, яка дослідила проблеми його реалізації в тогочасній судовій практиці. Аналізуючи принцип змагальності сторін як конституційну засаду цивільного судочинства, етапи його безперервного історичного розвитку та чинне цивільне процесуальне законодавство, вчена-процесуаліст обґрунтовує, що принцип змагальності сторін передбачає покладення на сторони обов’язку щодо доведення обставин, на які вони посилаються в обґрунтуваннях своїх вимог та заперечень [2, C. 4].
В 2010 році С. О. Волосенко здійснив дослідження принципів змагальності та об’єктивної істини в цивільному процесі України. Правознавець акцентував увагу на таких теоретичних висновках: формальна істина не може вважатися остаточною метою розгляду цивільної справи; чітко встановлені правила ведення справи надають однакові й рівні можливості для сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, відстояти свої права та інтереси у суді [3, C. 13, 14].
А. О. Завгородня також досліджує проблематику встановлення істини у цивільному судочинстві. Вчена дійшла наступних наукових висновків: до змісту істини в цивільному судочинстві включаються знання як про фактичні обставини справи, так і юридичні факти, правовідносини, в тім числі, суб’єктивні права та обов’язки осіб, які беруть участь у справі [4, C. 5].
Дисертація О. В. Шутенко була присвячена актуальним проблемам диспозитивності в цивільному судочинстві. У роботі аргументується, що принцип диспозитивності цивільного процесуального права є головним принципом цієї галузі права, елементи диспозитивності визначали механізм виникнення, розвитку й закінчення цивільного судочинства з самого початку формування вітчизняного процесуального законодавства [5, C. 3-4].
М. М. Ясинок у своїй дисертації здійснює наукове пізнання принципів усності, безпосередності та безперервності в цивільному судочинстві. Вчений відмічає особливості реалізації принципів усності, безпосередності та безперервності, їх вплив на законність та обґрунтованість судових рішень. Обґрунтовується, що принципи усності, безпосередності та безперервності є: а) міжгалузевими; б) закріпленими в законодавстві про цивільне судочинство; в) функціональними; г) основоположними [6, C. 6].
В 2012 році Г. П. Тимченко захистив дисертацію, присвячену принципам цивільного та адміністративного судочинства в Україні. У науковій праці отримала подальший розвиток авторська концепцію принципів судочинства, в основі якої – необхідність пошуку об’єктивних критеріїв спільності і відмінності цивільного та адміністративного судочинства, система теоретичних знань і понять, прикладний характер їх використання, виявлення правової природи принципів, їх кількісний склад і класифікація, генезис і розвиток, зміст і реалізація в нормативній моделі процесуальної діяльності [7, C. 5].
Дисертація О. Д. Король, присвячена принципу співробітництва суду і сторін в цивільному судочинстві. Принцип співробітництва визначається як загальне зобов’язання сторін та суду діяти в ході розгляду справи узгоджено для досягнення ефективного захисту прав та здійснення судочинства своєчасно, а також їх спільна відповідальність за ухвалене в результаті рішення та його виконання [8, C. 34].
В. Б. Яцина досліджує принцип судового керівництва в цивільному судочинстві. Під принципом судового керівництва пропонується розуміти закріплені в нормах чинного цивільного процесуального законодавства найзагальніші (основоположні, фундаментальні) положення здійснення правосуддя в цивільних справах, що відповідають характеру соціально-економічних відносин і пов’язані з метою і завданнями цивільного судочинства, які відбивають специфіку його стадій, інститутів, особливості процесуальної діяльності суду й усіх інших учасників процесу [9, C. 19].
Серед усього дослідницького матеріалу різного кола науковців маємо зазначити, що вчені намагалися відобразити значення поняття принципів цивільного судочинства та їх прояв. Практично кожен із дослідників надавав визначення принципів цивільного судочинства і пояснював їх кетегоріальну важливість. У деяких дослідників увага зосереджена на еволюції Цивільного процесуального права та етапах становлення принципів. Варто погодитися, що принципи цивільного судочинства проявляються як категорія правосвідомості, що закріплюється в законі, визначає його нормативне положення, яке охоплює формування та перспективи розвитку цієї галузі права.
Окремо нами були розглянуті такі принципи цивільного судочинства: принцип змагальності, гласності, усності, безпосердньості, диспозитивності, співпраці суду та сторін, принцип судового керівництва, обʼєктивної істини.
Хоч вчені досягли бажаного результату в своїх дисертаційних дослідженнях і обґрунтуваннях своєї роботи над принципами цивільного судочинства, на наш погляд, питання конституціних принципів цивільного судочинства є не достатньо розробленим та потребує подальшого вдосконалення. Ми пропонуємо поглянути на проблему відсутності дослідженої злагодженної збалансованої системи принципів цивільного судочинства. Оскільки вплив принципів на цивільне судочинство доволі значущий, ефективність правосуддя прямо залежить від якості інтерпретації кожного окремо взятого принципу в нормах цивільного судочинства. Вважаємо необхідним зосередити увагу на не вирішених проблемах через формулювання системи конституційних принципів цивільного судочинства, як самостійної правової категорії. Слід зробити акцент на прикладний порядок системи принципів цивільного судочинства. Так як взаємозвʼязок принципів має місце в ході здійснення цивільного судочинства, варто звернути увагу на повʼязаність таких принципів на різних стадіях судового розгляду. Завдяки такому підходу в дослідженні, через виявлення правової природи та прояву конституційних принципів цивільного судочинства, можемо систематизувати такі принципи, враховуючи цінносні аспекти цивільного судочинства та повʼязаності принципів.
Список літератури:
1. Мамницький В. Ю. Принцип змагальності у цивільному судочинстві: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 Харків, 1995.18 с.
2. Немировська О. В. Принцип змагальності сторін та його реалізація в судовій практиці: автореф. дис... канд. юрид. наук. Київ, 1999. 17 с.
3. Волосенко С. О. Принципи змагальності та об’єктивної істини у цивільному процесі україни: автореф.дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03. Київ, 2010. 19 с.
4. Завгородня А. О. Встановлення істини у цивільному судочинстві : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03. Харків, 2016. 20 с.
5. Шутенко О. В. Проблеми диспозитивності в цивільному судочинстві: автореф. дис... канд. юрид. наук. 12.00.03. Харків, 2003. 19 с.
6. Ясинок М. М. Принципи усності, безпосередності та безперервності у цивільному судочинстві : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03. Харків, 2004. 20 с .
7. Тимченко Г. П. Принципи цивільного та адміністративного судочинства в Україні: проблеми теорії і практики: автореф. дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.03, 12.00.07. В.М. Корецького Київ, 2012. 40 с.
8. Король О. Д. Принцип співробітництва суду і сторін в цивільному судочинстві : дис...канд. юрид.наук. 12.00.03. Київ, 2021. 238 с.
9. Яцина В. Б. Принцип судового керівництва в цивільному судочинстві: дис. … д-ра філософії: 12.00.03. Харків, 2023. 265 с.
Науковий керівник: Тимченко Геннадій Петрович, доктор юридичних наук, провідний науковий співробітник
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
