ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ (ГЕНДЕРНІ АСПЕКТИ)
04.02.2009 18:46
Автор: Головко Тетяна Миколаївна, аспірантка Інституту держави і права ім. В.М. Корецького, відділ проблем кримінального права, кримінології та судоустрою
Для сучасної правової системи України, що перебуває в стані реформування, актуальною є проблема пошуку нових концептуальних підходів щодо застосування покарання у виді позбавлення волі до жінок та чоловіків з позиції гендерної рівності, усунення відповідних прогалин та колізій в українському кримінально-виконавчому законодавстві.
В якості інструментарію для гендерного дослідження в цій галузі права, може бути методологія, запропонована О.М. Костенком. Ця методологія базується на використанні принципу соціального натуралізму, який може бути реалізований у гендерних дослідженнях у вигляді поєднання принципів гендерної рівності та гендерної адекватності. На думку О.М. Костенка, «формула» гендерної методології, заснованої на принципі соціального натуралізму, має бути така: «Рівність через адекватність» [1].
Аналізуючи гендерні аспекти відбування покарання у виді позбавлення волі, звернемо увагу на норму Кримінально-виконавчого кодексу України, за якою окремо тримаються чоловіки, вперше засуджені до позбавлення волі за злочини, вчинені з необережності (ст. 92). По суті це робиться для того, щоб виключити спілкування цих осіб з рецидивістами та іншими, більш небезпечними злочинцями. Оскільки небезпека особи злочинців, які вчиняють необережні злочини, значно менша, аніж злочинців, які вчиняють умисні злочини, навіть вперше.
На нашу думку, не вбачається жодних підстав для розділення осіб за статевою ознакою в даному випадку. Необхідність та доцільність у роздільному триманні осіб, вперше засуджених до позбавлення волі за злочини, вчинені з необережності стосується як чоловіків, так і жінок у повній мірі для того, щоб виключити подальшу криміналізацію особи, внаслідок спілкування з іншими засудженими. Тому формулювання ч.4 ст. 92 КВК є недосконалим, на нашу думку. Виходячи з цього, пропонується викласти її в такій редакції: «Окремо тримаються особи, вперше засуджені до позбавлення волі за злочини, вчинені з необережності».
Видається дещо сумнівною, та, з точки зору гендерної рівності, викликає деякі питання норма КВК України, за якою до засуджених жінок не застосовується гамівна сорочка (ч.3 ст. 106). В цій же статті КВК забороняється застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і зброю до жінок з явними ознаками вагітності, що є зрозумілим, адекватним і не викликає жодних суперечок чи зауважень. А от щодо незастосування до жінок гамівної сорочки, з точки зору гендерної рівності та гендерної адекватності, ця норма видається такою, яка не відповідає зазначеним принципам. Погоджуємося з думкою О.М. Костенка: «Чи не є це положення проявом показного гуманізму у ставленні до жінок, що насправді спричиняє лише порушення гендерної рівності? Уявляється, що такий прояв гендерної адекватності не може бути виправданим, бо нічого, крім порушення гендерної рівності, не дає для забезпечення гендерних прав» [2].
Особливо виразно проблема гендерної рівності постає при аналізі видів кримінально-виконавчих установ, в які направляються чоловіки та жінки для відбування покарання у виді позбавлення волі. Так Кримінально-виконавчим кодексом передбачені різні умови для відбування покарання в залежності від статі засудженої особи. При аналізі відповідних норм кодексу стає очевидним, що для жінок передбачені кращі умови ніж для чоловіків, тобто наявне існування привілеїв за ознакою статі, яке необґрунтовано створює гендерну асиметрію. Адже при вчиненні, наприклад, тяжкого злочину чоловіком та жінкою, та при призначенні однакового покарання у виді позбавлення волі, відбувати його вони будуть у виправних колоніях різного рівня безпеки. Хоча, навіть саме формулювання «виправні колонії з відповідним рівнем безпеки» передбачає певний рівень суспільної небезпечності засудженої особи, виходячи з тяжкості вчиненого нею злочину. А визначення небезпечності особи за статтю, на нашу думку, повністю суперечить принципу гендерної рівності та гендерної адекватності і, на наш погляд, є неправильним.
Вважаємо, що потрібно виправити цю нерівність шляхом обрання виду виправної колонії в залежності від суспільної небезпечності засудженої особи і від тяжкості вчиненого нею злочину.
Ще одне положення, що порушує гендерну рівність, передбачає різні норми жилої площі для засуджених чоловіків та жінок. Зокрема, у ст. 115 КВК зазначається, що на одного засудженого у виправних колоніях не може бути меншою трьох квадратних метрів, а у виховних колоніях і у виправних колоніях, призначених для тримання жінок, -- чотирьох квадратних метрів. На наш погляд, таке положення також не сприяє забезпеченню рівних прав громадян.
Досить спірним є також доцільність встановлення різних строків, залежно від статі, такого заходу стягнення як поміщення у дисциплінарний ізолятор (ст.132 КВК). Для чоловіків встановлений строк до п’ятнадцяти діб, а для жінок – до десяти. Вважаємо, тут, як і у випадку з видами виправних установ, необхідно виходити не зі статі засудженого, а з його індивідуальних особливостей в кожному конкретному випадку. Зокрема, хіба не може бути такого, що конкретна жінка є більш витривалою ніж якійсь конкретний чоловік? Пропонується обрати лише один максимальний строк і встановити його для всіх засуджених, оскільки не вбачається підстав для такого розділення.
Підсумовуючи викладене, можна зробити наступний висновок. Деякі, визначені нами, положення чинного КВК щодо відбування покарання у виді позбавлення волі не відповідають принципу гендерної рівності та гендерної адекватності і тому потребують змін, оскільки не є доцільними та такими, що сприяють досягненню мети покарання.
Література:
1. Котюк І.І., Костенко О.М. Кримінальне, кримінально-процесуальне та кримінально-виконавче право України: гендерна експертиза / І.І. Котюк, О.М. Костенко. – К.: Логос, 2004. – С.112-113.
2. Там само. С. 118-119.
e-mail: yanngol@gmail.com
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter