:: LEX :: ПРОБЛЕМНІ ПИТАНННЯ ПРОВЕДЕННЯ ОСВІДУВАННЯ ДО ПОРУШЕННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ
UA  RU  EN
 
  Главная
  Как принять участие в научной конференции?
  Календарь конференций
  Редакционная коллегия. ОБ «Наукова спильнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архив

Актуальные исследования правовой и исторической науки (выпуск 63)

Срок представления материалов

11 июля 2024

До начала конференции осталось дней 0


  Научные конференции
 

  Полезные правовые интернет ресурсы
 

 Полезные ссылки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Счетчики


 Ссылки


 Кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ПРОБЛЕМНІ ПИТАНННЯ ПРОВЕДЕННЯ ОСВІДУВАННЯ ДО ПОРУШЕННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ
 
05.02.2009 19:48
Автор: Пукач Ірина Богданівна, ад’юнкт кафедри кримінального процесу Київського національного університету внутрішніх справ
[Уголовное право. Уголовное процессуальное право. Криминалистика. Криминология. Уголовно-исполнительное право]
Довгий час в науці кримінального процесу точаться дискусії з приводу можливості проведення слідчих дій до порушення кримінальної справи. Це питання привертає увагу багатьох вчених, серед яких є, як прихильники так і противники можливості проведення слідчих дій до порушення кримінальної справи.
В кримінально-процесуальному кодексі чітко прописано, що до порушення кримінальної справи можливе проведення тільки трьох слідчих дій, а саме: огляд місця події (ч.2 ст.190 КПК), накладення арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв’язку (ч.3 ст.189 КПК) [1, 630-640]. Всі інші слідчі дії проводяться тільки після порушення кримінальної справи.
Аналіз практики показує, що існують непоодинокі випадки коли орган, який займається збиранням матеріалів до порушення кримінальної справи проводить й інші слідчі дії. Така практика немає законодавчого закріплення, тому є недопустимою. Але зважаючи на те, що проведення деяких окремих слідчих дій зокрема осідування, проведення експертизи може мати велике значення для правильного проведення досудового слідства в справах осіб з психічними розладами, слід узаконити можливість проведення до порушення кримінальної справи деяких інших слідчих дій.
Про необхідність проведення освідування у лікаря-психіатра, як невідкладної слідчої дії вже відзначалось в літературі [2, 56], але до цього часу, ще не знайшло законодавчого закріплення. Вирішення цієї проблеми матиме велике практичне значення при розслідуванні злочинів вчинених особами з психічними розладами. Тому метою нашої статті є розгляд питання щодо проведення такої слідчої дії, як освідування та проведення експертизи до порушення кримінальної справи .
На наш погляд, освідування і призначення експертизи повинні мати місце до порушення кримінальної справи. Більш того, вважаємо, за необхідне не тільки призначати, але й проводити експертизу на даній стадії. Можливість призначення і проведення експертизи і освідування до порушення кримінальної справи виключить необхідність проведення попередніх досліджень, дозволить якісніше зберегти доказову інформацію.
Звісно проведення освідування і призначення експертизи до порушення кримінальної справи повинно проводитися лише з дотриманням певних правил, які повинні бути чітко прописані в законі. Перелік таких правил був раніше запропонований таким вченим, як А.Я. Дубінським, з яким ми цілковито погоджуємось. А саме: а) якщо необхідно встановити підстави для порушення кримінальної справи, а інші можливості для цього відсутні; б) якщо, ця слідча дія невідкладна; в) виконання слідчої дії не порушує законні права та інтереси громадян [3, 116-118].
Така слідча дія, як освідування має велике значення при розслідуванні кримінальних справ, вчинених особою з психічними розладами, як психопатичного рівня (неосудних) так і не психопатичного рівня (обмежено осудних). Це пов’язано з тим, що до порушення кримінальної справи допитати особу, яка вчинила злочин і має психічні розлади, є неможливим, а проведення інших слідчих дій за участю такої особи дозволить дослідити всі обставини вчиненого злочину.
Положення ст. 193 КПК України передбачає, що освідування проводиться для встановлення фізіологічного стану особи [4, 651- 657], і нічого не вказано, щодо встановлення психічного стану особи, що є важливим моментом при розслідуванні злочинів, вчинених особою з психічними розладами. Так, наприклад, якщо у слідчого виникне сумнів, щодо психічного здоров’я особи, то лікар-психіатр може провести освідування з метою встановлення наявності або відсутності у особи психічних розладів. Звісно, акт освідування неможна замінити висновком експерта, але все ж таки, його результати мають велике значення на початкових етапах розслідування кримінальних справ, вчинених особами з психічними розладами, оскільки це надає можливість встановити характер психічного захворювання, психічний стан особи в до злочинній, злочинній та після злочинної поведінки, й встановити можливість участі даної особи в кримінальному процесі, що є безсумнівно важливим для правильного проведення досудового слідства. Саме на основі результату освідування слідчий може планувати подальший хід розслідування, беручи до уваги психічний розлад особи, що допоможе запобігти вчиненню помилок й порушення законних прав та законних інтересів вказаної особи.
Підводячи підсумок викладеному можна зробити наступні висновки.
1. З метою попередження можливих порушень прав осіб з психічними розладами, необхідно за наявності інформації про те, що особа їх має, проводити освідування його психофізіологічного стану і залучати для проведення процесуальних слідчих дій фахівців в галузі психіатрії.
2. Доповнити ст. 193 КПК України частинами 4 і 5, виклавши їх наступного змісту: «4. Освідування у невідкладних випадках, може бути проведе до порушення кримінальної справи відносно можливих потерпілих, свідків і підозрюваних. 5. Лікар-психіатр проводить освідування з метою встановлення симптомів психічного розладу і здатності особи брати участь в проведенні процесуальних дій». Вказівку на передбачуваний статус особи пропонуємо ввести у зв'язку з тим, що законодавець не визначає на стадії порушення кримінальної справи конкретного процесуального статусу учасників процесу.
3. Доповнити ст. 196 КПК України частиною 5 наступного змісту: «5. Судова експертиза може бути призначена і проведена до порушення кримінальної справи».

Література:
1. Тертишник В. М. Науково-практичний коментар до Кримінально-процесуального кодексу України. - К.: А.С.К., 2007, с.630-640.
2. Степичев С., Хомовский А. Особенности производства по принудительных мер медицинского характера. – Соц. законность, 1967, № 5. с.56.
3. Дубинский А.Я. Исполнения процессуальных решений следователя: правовые и организационные проблемы. К.,1984, с. 116-118.
4. Тертишник В.М. Науково-практичний коментар до Кримінально-процесуального кодексу України. - К.: А.С.К., 2007, с.651-657.

e-mail: pavsv@ukr.net

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
МІЖНАРОДНІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ УКРАЇНИ ЩОДО КРИМІНАЛІЗАЦІЇ ДІЙ РАСИСТСЬКОГО ТА КСЕНОФОБНОГО ХАРАКТЕРУ, ВЧИНЕНИХ ЧЕРЕЗ КОМП'ЮТЕРНІ СИСТЕМИ
28.01.2009 20:43
ОСОБЛИВОСТІ ДОПИТУ ПОТЕРПІЛИХ І СВІДКІВ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ ЗЛОЧИНІВ, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ВИБУХОВИХ ПРИСТРОЇВ
28.01.2009 20:38
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ГАРАНТІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ УЧАСНИКІВ ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА В УКРАЇНІ
28.01.2009 20:07
ПРОЦЕСУАЛЬНА КОМПЕТЕНЦІЯ ЕКСПЕРТА ПРИ ВСТАНОВЛЕННІ НИМ ОБСТАВИН, ЩО СПРИЯЛИ СКОЄННЮ ЗЛОЧИНУ
23.01.2009 09:12
ПРЕДМЕТ ЗЛОЧИНУ, ПЕРЕДБАЧЕНОГО СТ. 150 КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ „ЕКСПЛУАТАЦІЯ ДІТЕЙ”
13.02.2009 07:51
ТИПОВІ ПОМИЛКИ, ЯКІ ВИНИКАЮТЬ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ЕКСПЕРТИЗ
12.01.2009 10:57
РЕАЛІЗАЦІЯ ПРАВОВИХ НОРМ ПРО ПІДСУДНІСТЬ В СИСТЕМІ КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ВІДНОСИН
09.02.2009 21:02
ЯКІСТЬ КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНУ ТА ПОВНА СТАТИСТИКА ЯК УМОВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАХИСТУ МАЙНОВИХ ПРАВ ЛЮДИНИ
09.02.2009 20:44
ВИЗНАЧЕННЯ ОЗНАК СУБ’ЄКТА ХУЛІГАНСТВА ЗА КК ПОСТРАДЯНСЬКИХ РЕСПУБЛІК
09.02.2009 15:29
ПИТАННЯ ВІДПОВІДНОСТІ СУЧАСНОГО КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИМ НОРМАМ
09.02.2009 15:27




© 2006-2024 Все права защищены При использовании материалов сайта, ссылка на www.lex-line.com.ua обязательна!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше