У спеціальній літературі існують різні визначення інформації. Це, зокрема: зміст повідомлення, сигналу, пам'яті, а також відомості, що містяться у повідомленні сигналі або пам’яті[1, с.41]; повідомлення або відомості про що-небудь які надаються людьми[2, с.222]; дані що характеризують об'єкт пізнання і можуть бути виділені суб'єктом який пізнає у відображенні об'єкта, що пізнається[3, с.37]; відомості про навколишній світ і процеси, що в ньому відбуваються і сприймаються людиною або сприймаються пристроями з метою збереження цілеспрямованої діяльності[4].
Відмінність у поглядах поняття «інформація» пояснюється різноманітністю методологічних підходів до поняття змісту інформації. Тому, метою статті є аналіз можливих підходів до визначення поняття «інформація». Дослідження трансформації вказаного поняття в чинному законодавстві України та його вплив на різні напрямки захисту інформації.
Автори згідно з точкою зору С.В. Симоновича, який пропонує до визначенні поняття «інформація» три основні підходи: недетерміністський техноцентричний та антропоцентричний кожний з яких має свої переваги та недоліки [5].
Коротко розглянемо недетерміністський (від Лат determinale - обмежити визначити ) підхід до поняття «інформація» полягає у відмові визначення інформації на тій підставі, що вона є фундаментальним поняттям яке має не обмежені (не визначені ) рамки. Так, один із засновників кібернетики ( від грец. Kybernetike – мистецтво управління )Н.Вінер розглядав інформацію як первинну спеціальну субстанцію.
Пізніше дослідники розглядали як основу усього існуючого першопричину усіх явищ та процесів. Так, І.Й. Юзвіцн сформував поняття інформація як «Генерацію єдиної первинної субстанціі Всесвіту».
Сутність техноцентричного підходу полягає в тому що інформацію ототожнюють з даними що мають кількісний вимір ( обсяг, швидкість передачі, інтенсивність трафіку, пропускна здатність каналу зв'язку тощо)
А суть антропоцентричного підходу полягає в тому що інформацію ототожнюють із відомості ми чи фактами які теоретично можуть бути отримані та засвоєнні тобто перетворень на знання. Вказаний підхід знайшов широке використання в юридичний науці та чинному законодавстві.
Він створив підґрунтя організаційно правового захисту інформації тому потребує більш детального аналізу
Таким чином нормативно-правовій системі України зближуються антропоцентричний і техноцентричний підходи до визначенні поняття «інформація».
Література:
1. Энциклопедический словарь для начинающих / Под. ред. Д.А.Поспелова. – М.: 1994. – 470с.
2. Философский энциклопедический словарь / Редкол.: С.С. Аверинцев и др. 2-е изд. – М.: Сов. Энцикл., 1989. – 815с.
3. Полевой Н.С. Криминалистическая кибернетика, - М., 1982 – 298с.
4. Кухарникова Т. Э. Информатика: Учеб. Пособ. – Воронеж., - 2000. – с.12 .
5. Информатика для юристов и экономистов/ Симонович С.В. и др. – СПб.: Питер., –2001. – 688с.
|