Відповідно до п. 25 ч. 1 ст. 3 КПК України, одним із учасників кримінального провадження є третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт. У ч. 4 ст. 170 КПК України зазначено, що у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КК України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у п. п. 1-4 ч. 1 ст. 96-2 цього Кодексу.
Кримінальний процесуальний статус третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, визначений у ст. 64-2 КПК України. Така особа має права та обов’язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, в частині, що стосуються арешту майна.
У абз. 1 ч. 1 ст. 174 КПК України зазначено, що підозрюваний, якій не був присутнім при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею.
У абз. 2 цієї статті вказано, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, якщо він доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необгрунтовано.
Оскільки третя особа має права, передбачені КПК України для підозрюваного, в частині, що стосуються арешту майна, їй також належить право заявляти клопотання про скасування цього заходу повністю або частково, якщо: 1) вона не була присутня при розгляді питання про арешт майна; 2) відсутня потреба у подальшому застосуванні арешту майна; 3) арешт на майно накладено необґрунтовано.
Першою підставою для подання третьою особою клопотання про скасування арешту майна є її відсутність під час розгляду слідчим суддею клопотання слідчого, прокурора про застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження. Причини такої відсутності можуть бути наступними: третя особа отримала повідомлення про час та місце судового розгляду цього клопотання, однак проігнорувала його та не прибула у судове засідання; третій особі не направлялось це повідомлення, оскільки з метою, визначеною ч. 2 ст. 172 КПК України, розглядалось клопотання про арешт майна, яке не було тимчасово вилученим. Уявляється, що лише у останньому випадку третій особі має належати право звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.
Нами поділяється думка тих науковців, які вважають, що за наявності вказаної підстави зацікавлені особи можуть звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна лише один раз. Це положення повинно бути закріплено у КПК України [1, с. 223].
На наш погляд, у ч. 1 ст. 174 КПК України необхідно визначити строк, протягом якого третя особа та інші учасники кримінального провадження, які вказані у цій нормі, мають право звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, якщо вони не були присутні при розгляді питання про застосування цього заходу. Таке клопотання має подаватися ними протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали слідчого судді про арешт майна.
Друга підстава для подання третьою особою клопотання про скасування арешту майна – відсутня потреба у подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження. Вона може виникнути у будь-який момент проведення досудового розслідування. Тому у ч. 1 ст. 174 КПК України не вказано, коли саме третя особа та інші учасники кримінального провадження вправі звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.
Третя підстава для звернення вказаної особи з клопотанням про скасування арешту майна – необгрунтоване накладення арешту на майно. Окремі науковці слушно пропонують виключити дану підставу зі ст. 174 КПК України. Вирішення цього питання має належати до виключної компетенції суду апеляційної інстанції [1, с. 223].
Законодавець не встановив вимоги до клопотання про скасування арешту майна. У юридичній літературі вірно відмічається, що у ч. 1 ст. 174 КПК України необхідно визначити ці вимоги, а також наслідки їх недотримання. Слідчим суддею має прийматися рішення про залишення цього клопотання без розгляду, якщо у ньому не будуть наведені обставини, які свідчать про те, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано [2, с. 84].
Згідно з ч. 3 ст. 35 КПК України, визначення слідчого судді для конкретного судового провадження здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом вірогідності.
Це правило не застосовується, коли йдеться про визначення слідчого судді для розгляду клопотання третьої особи про скасування арешту майна. До такого висновку можна дійти, аналізуючи п. 13 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 квітня 2013 р. № 223-558/0/4-13 «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження» [3, с. 174-184]. У цьому пункті вказано, що згідно з ч. 1 ст. 147 КПК України клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення розглядається слідчим суддею, який виніс ухвалу про накладення цього стягнення. Такий підхід, враховуючи зміст положень ч. 6 ст. 9 КПК України, доцільно використовувати й при розгляді клопотання про скасування арешту майна.
Нами підтримується наукова позиція, що не повинен розглядати клопотання про скасування арешту майна той слідчий суддя, який прийняв рішення про застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження [4, с. 178].
Порядок розгляду клопотання третьої особи про скасування арешту майна регламентує ч. 2 ст. 174 КПК України. Слідчий суддя має розглянути це клопотання не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.
Законодавець не визначає, яке рішення повинен прийняти слідчий суддя, якщо ініціатор проведення судового засідання не з’явиться до суду у вказаний у повідомленні час. Нами поділяється висловлена у юридичній літературі пропозиція доповнити ст. 174 КПК України положенням, що у такому випадку слідчий суддя має постановити ухвалу про залишення без розгляду клопотання про скасування арешту майна [2, с. 84].
Джерела:
1. Торбас О. О. Оскарження та скасування арешту майна стороною захисту, іншим власником або володільцем майна / О. О. Торбас // Адвокатура: минуле та сучасність: матер. VI Міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. (м. Одеса, 12 листопада 2016 р.) / за заг. ред. д. ю. н., доц. Г. О. Ульянової. – Одеса: Фенікс, 2016. – С. 221-224.
2. Лепей М. В. Скасування арешту майна під час досудового розслідування / М. В. Лепей // Науковий вісник Херсонського державного університету. – 2014. – Вип. 5-2. – Т. 1. – С. 83-86.
3. Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження: Інформаційний лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 квітня 2013 р. № 223-558/0/4-13 // Новий Кримінальний процесуальний кодекс України: коментарі, роз’яснення, документи / відп. ред. В. С. Ковальський. – К. : Юрінком Інтер, 2013. – С. 174-184.
4. Музиченько Т. О. Оскарження арешту майна під час досудового розслідування як кримінальна процесуальна гарантія / Т. О. Музиченько // Право і суспільство. – 2017. – № 2. – Ч. 2. – С. 175-179.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
