У 2019 році Україна на конституційному рівні закріпила європейський шлях розвитку, внісши зміни до Преамбули Конституції України і «підтверджуючи європейську ідентичність Українського народу і незворотність європейського та євроатлантичного курсу України» [1].
Так, шлях України в Європейський Союз триває вже довгий час. Перший крок було зроблено під час підписання Угоди про асоціацію з ЄС у 2014 році. Згідно з цією угодою було затверджено План-заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони [2].
Під час повномасштабного вторгнення Російської Федерації Україна та Український народ не відмовилися від своєї мети вступу в Європейський Союз і вже 23 червня 2022 року Україна отримала статус кандидата на членство у ЄС.
Однак варто зазначити, що процес набуття членства в ЄС є досить тривалим, адже держава оцінюється за Копенгагенськими критеріями членства, одним з яких є досягнення стабільності інститутів, що гарантують демократію, верховенство права, дотримання прав людини, повагу і захист прав меншин (політичний критерій).
Саме на виконання такого критерії, у ході реформ та на виконання конституційного припису про захист суверенітету й територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки, що є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу, 22 березня 2021 року Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про Бюро економічної безпеки України» № 1150-ІХ, який Верховна Рада України ухвалила 28 січня 2021 року і що набрав чинності 25 березня 2021 року [3].
Відповідно до норм вищезгаданого Закону Бюро економічної безпеки України – це центральний орган виконавчої влади, на який покладаються завдання щодо протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави. Відповідно до покладених завдань Бюро економічної безпеки України виконує правоохоронну, аналітичну, економічну, інформаційну та інші функції [3]. Таким чином, система центральних органів виконавчої влади розширила свою мережу.
Мета створення Бюро економічної безпеки полягала у ліквідації податкової міліції, оптимізації структури та чисельності органів, які ведуть боротьбу зі злочинами у сфері економіки, усуненні дублювання їх функцій та створення Бюро економічних безпеки України з метою запобігання, попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, віднесених законом до їх підслідності, що призвело до оновлення і модернізації моделі боротьби з економічними злочинами, яка стала більш ефективною та зменшила податковий тиск на платників податків.
Так, до основних проблем діяльності та ведення бізнесу та економічного розвитку в Україні фахівці відносять інфляцію, корупцію, політичну нестабільність, недосконале податкове регулювання, недоступність до фінансування, валютну нестабільність, низьку якість робочої сили, недостатній інноваційний потенціал. Волощук Р. Є. у своїх публікаціях обґрунтовано зазначає, що існуюча в Україні система державного фінансового контролю не забезпечує належного рівня фінансово-бюджетної дисципліни ні загалом у державі, ні на регіональному та місцевому рівнях. Переважна більшість контрольно-перевірочних процедур має фіскальний характер і практично здійснюється у вигляді перевірок і ревізій. Ці методи не дають змоги запобігти існуванню негативних явищ чи усунути причини їх виникнення, а лише констатують фінансові правопорушення [4, с. 168].
У свою чергу Бюро економічної безпеки стало інструментом, за допомогою якого ці проблеми знайшли або найближчим часом знайдуть вирішення, оскільки виконує такі завдання, як виявляє зони ризиків у сфері економіки шляхом аналізу структурованих і неструктурованих даних; оцінює ризики і загрози економічній безпеці держави, напрацювання способів їх мінімізації та усунення; забезпечує економічну безпеку держави шляхом запобігання, виявлення, припинення, розслідування кримінальних правопорушень, що посягають на функціонування економіки держави тощо [3].
У розрізі даного питання необхідно також окреслити поняття «економічної безпеки» як такої. З. Варналій пропонує під економічною безпекою держави розуміти сукупність загальнонаціональних заходів, спрямованих на сталий розвиток і вдосконалення економіки країни, які містять механізм протидії загрозам внутрішнього і зовнішнього характеру, а також ризикам, що супроводжують державу як суб’єкта фінансових відносин [5, с. 103]. Інша група науковців наголошує, що економічна безпека держави – це певна сукупність відносин і пов’язаних із ними заходів, які забезпечують здійснення економічного суверенітету, економічне зростання, підвищення добробуту в умовах наявності системи міжнародної економічної взаємозалежності [6, с. 13].
Варто зауважити, що державні органи забезпечення економічної безпеки функціонують у багатьох країнах світу. Розробниками законопроекту про Бюро економічної безпеки за зразок був обраний досвід Італії, де вже більше двох століть 78 діють органи фінансової гвардії (поліції) – Guardia di Finanza, що виявляють, попереджають валютні, фінансові та податкові правопорушення [7, c. 168].
Зазначені вище ознаки італійської моделі мають також правоохоронні системи Греції, Туреччини та Ісландії. Так, у Туреччині та Ісландії окремі правоохоронні повноваження мають митні служби, а у Греції – ще і податкова служба [7, с. 168-169].
Так, у США основи економічної безпеки в теоретичному, нормативному та інституційному плані були закладені в 1930-х роках. Сьогодні один із підрозділів Міністерства торгівлі США, а саме Бюро з промисловості та безпеки (Bureau of Industry and Security) [7, с. 169-170], безпосередньо займається питаннями економічної безпеки. Його діяльність спрямована переважно на забезпечення конкурентоспроможності промисловості США на основі потужної оборонно-промислової бази для підтримання технологічної та військової переваги США.
Податкові та митні служби, у частині правоохоронних повноважень, в Ірландії, Нідерландах, Португалії функціонують у рамках однієї адміністративної структури, а інші кримінальні правопорушення, вчинені у сфері економіки, відносяться до компетенції поліції. У Німеччині та Швейцарії податкові та митні служби наділені власними правоохоронними повноваженнями, які не перетинаються з функціями поліції, яка здійснює фінансову розвідку [7, c. 169]. Необхідно зазначити, що у розвинених країнах набула потужного розвитку така послуга, як «фінансові розслідування». Вона надається у багатьох консалтингових та аудиторських компаніях.
У Великій Британії органом економічної безпеки є Управління реалізації фінансових санкцій (Ofifce of Financial Sanctions Implementation) [7, с.169] – структура Міністерства економіки та фінансів Великої Британії, до компетенції якого входить роз’яснення, застосування та виконання фінансових санкцій у цій країні.
Що ж стосується практичної діяльності Бюро економічної безпеки України, то Уряд запустив його діяльність у листопаді 2021 року, тобто рік тому. Перед початком діяльності Бюро доктриною було висунуто твердження про те, що одним із проблемних питань функціонування інституції може стати кадрове питання, оскільки у нашій країні ми маємо низку правоохоронних органів, де співробітники є некваліфікованими, унаслідок чого ефективність діяльності органу може знизитися, тому для вирішення цього питання потрібно чітко нормативно врегулювати проходження державної служби у Бюро економічної безпеки України і проходження іспитів для вступу на службу [8, с.189]. Однак на практиці через рік український бізнес закликає перезавантажити Бюро економічної безпеки, оскільки це є логічним висновком після аналізу незадовільних показників діяльності органу.
Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової, митної політики Данило Гетманцев зазначив, що «закон був гарний, але ми не бачимо жодних результатів. Ми зробили цей орган, щоб те, що робила податкова поліція, не повторилося. Але 80% складу бюро – колишні податківці. І все керівництво податкової перейшло до бюро». Таким чином, бачимо, що нова інституція не повною мірою виправдала покладені на неї сподівання, оскільки, на нашу думку, не врахувала важливі доктринальні і наукові положення, які було висунуто [9].
Окрім цього, варто згадати, що перед початком роботи Бюро було проведено конференцію «Законодавче забезпечення діяльності Бюро економічної безпеки України» . Для напрацювання спільних підходів до вирішення актуальних правових проблем щодо запуску Бюро на принципово інших засадах та в контексті викликів сьогодення конференція об’єднала науковців та юридичних експертів.
Так, однією з фундаментальних новацій закону є ризик-орієнтований підхід у діяльності органу. У документі чітко прописані завдання з восьми пунктів, де першим пунктом стоїть: «виявлення зон ризиків у сфері економіки шляхом аналізу структурованих і неструктурованих даних».
Законодавець зробив дуже важливий вибір на користь імплементації нової моделі поліцейської діяльності, яку, до речі, в країнах Європи та США вже апробовано впродовж тривалого періоду. Поліцейська діяльність, керована розвідувальною аналітикою, (так звана ILP – Inteligence Led Policing), – є наріжним каменем сучасної правоохоронної політики, яка підкреслює проактивну i превентивну загальну методологію і яка дає можливість правоохоронцям на один крок випереджати злочинців. ILP модель дає можливість визначати і бачити тенденції та закономірності, які пов'язують різні злочини, осіб і місцезнаходження, а це, у свою чергу, дає можливість набагато швидше і ефективніше реагувати та запобігати злочинам.
А тому науковці та юристи сходяться на думці, що перезавантаження роботи Бюро має відбуватися у відповідності з профільним законом.
Отже, врахування європейського досвіду протидії економічним та фінансовим правопорушенням дозволить максимально наблизити Україну до європейських стандартів та утвердити європейський шлях розвитку. Діяльність Бюро економічної безпеки як нової інституції у системі органів виконавчої влади потребує вдосконалення. На нашу думку, незважаючи на певні розчарування, треба продовжувати працювати над модернізацією діяльності органу, оскільки функції Бюро, як-от боротьбу з економічною злочинністю в Україні, за рівнем важливості, можна поставити в один ряд із викоріненням корупції, а тому вони є важливими в процесі державотворення.
Література:
1. Конституція України № 254к/96-ВР від 28.06.1996 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text
2. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 27.06.2014 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_011
3. Закон «Про Бюро економічної безпеки України» № 1150-ІХ від 28.01.2021 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1150-20#Text
4. Волощук Р. Є. Служба фінансових розслідувань в Україні: необхідність створення та організаційні моделі функціонування. Вісник Хмельницького національного університету. 2015. № 1. С. 168–172.
5. Варналій З. С., Буркальцева Д. Д., Наєнко О. С. Економічна безпека України: проблеми та пріоритети зміцнення : монографія. Київ : Знання України, 2011. 299 с.
6. Шевченко Л.С., Гриценко О.А., Макуха С.М. та ін. Економічна безпека держави: сутність та напрями формування : монографія. Харків : Право, 2009. 312 с.
7. Ніпіаліді О. Перспективи створення служби фінансових розслідувань: українські реалії та зарубіжний досвід. Актуальні проблеми правознавства. 2017. Випуск 3 (11). С. 165–170.
8. Стеблянко А. В., Лісов Д. А. Бюро економічної безпеки як суб’єкт забезпечення економічної безпеки. Нове українське право. Вип. 6, 2021. С. 187-191.
9. Перезавантаження Бюро економічної безпеки: відмова від гірших традицій податкової міліції на користь ризик-орієнтованого підходу. URL: https://lb.ua/blog/grigol_katamadze/535054_perezavantazhennya_byuro_ekonomichnoi.html
______________________
Науковий керівник: Савіцька В. В., к.ю.н., Навчально-науковий інститут права Київського національного університету імені Тараса Шевченка
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
