Вступ. В цивілізованих державах світу давно відомий і діє принцип ніякого оподаткування без представництва. Під останнім мається на увазі представництво платників податків в парламенті держави. Воно необхідне для того, щоб у податкових законах було забезпечено баланс публічного і приватного інтересу. В науці податкового права України вищезазначений принцип прийнято вважати одним із найважливіших проявів властивості розумності податкового права [1; 2], а також причиною його буття у формі законодавства держави.
Виклад основних результатів дослідження. Принцип ніякого оподаткування без представництва властивий і податковому праву України. Він є конституційним принципом цього права. Зокрема, український конституцієдавець тричі пов’язує оподаткування безпосередньо із законодавчою формою його правового регулювання. Так, у ч. 1 ст. 67 Конституції України міститься загальне положення про те, що «кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом» [3]. Крім того, у другій частині цієї статті зазначається, що «всі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом» [3]. Нарешті, у п. 1 ч.2 ст. 92 Конституції України наголошується, що «система оподаткування, податки і збори» встановлюються «виключно законами України» [3]. Вищезазначені статті Конституції України не належать до передбаченого її ст. 64 переліку тих статей, зміст та обсяг яких можуть бути обмежені в умовах воєнного або надзвичайного стану із зазначенням строку дії цих обмежень [3]. Отже, і в умовах воєнного стану легітимною формою буття податкового права України є лише податкове законодавство.
Конституція України виступає парадигмальною матрицею податкового законодавства України, його світоглядним і методологічним ядром. Основний масив законодавчих норм податкового права України міститься у її Податковому кодексі. У його ст. 4 «Основні засади податкового законодавства України» викладено сутнісні вимоги до матеріальних і процесуальних норм цього законодавства та їх спільних властивостей. Найголовнішими з цих вимог є наступні: 1) фіскальна достатність податкового законодавства, сенс якої полягає в тому, щоб податки і збори встановлювалися із врахуванням потреби збалансованості видатків бюджету і його надходжень; 2) соціальна справедливість цього законодавства, квінтесенція якої полягає у встановленні податків і зборів згідно платоспроможності платників податків; 3) економічність законодавства про оподаткування – обсяг встановлених податків має значно перевищувати витрати на адміністрування їх справляння; 4) нейтральність законодавства про оподаткування, що означає встановлення податків і зборів в спосіб, який би не впливав на зростання чи спадання конкурентоспроможності платників податків; 5) стабільність законодавства про податки, яка полягає у строгому дотриманні наперед визначених його темпоральних параметрів; 6) забезпечення рівномірності і зручності сплати податків в інтересах держави й їх платників; 7) гарантування єдиного підходу до встановлення податків і зборів, сенс якого полягає у визначенні на законодавчому рівні всіх обов’язкових елементів податку [4].
Ці стандарти (властивості) податкового законодавства України були розраховані на природні (мирні) умови здійснення нею власної податкової політики. Російсько-українська війна кардинальним чином вплинула на зміст та обсяг гарантування Українською державою цих стандартів її податкового законодавства. У найбільшій мірі ця війна порушила забезпечення державою таких стандартів її податкового законодавства, як його фіскальна достатність, соціальна справедливість, стабільність та забезпечення рівномірності і зручності сплати податків в інтересах держави та їх платників.
Як зазначили у своєму спеціальному дослідженні публічних фінансів України в умовах воєнного стану П. Пацурківський і Р. Гаврилюк, «війна докорінно змінила характер та ієрархію всіх публічних потреб України, можливості та джерела їх фінансування» [5, с. 12]. За їх же даними, тільки прямі воєнні витрати України, зумовлені російсько-українською війною, сягають щомісяця обсягу, більшого 10 млрд. доларів США [5, с. 12]. А за даними Всесвітнього банку ВВП України внаслідок втрат від російсько-української війни скоротився станом на кінець 2022 року на сорок п’ять відсотків. Кратно скоротилися число платників податків та суми податкових платежів. Усі податкові надходження в Україні наразі «з’їдають» витрати, прямо пов’язані з обороною України від російської агресії.
За умов, що склалися внаслідок російсько-української війни, Україна була змушена докорінно переглянути зміст принципу соціальної справедливості її податкового законодавства. Цей перегляд було розпочато Законом України №2118-ІХ від 03.03.2022 р. [6] і продовжено Законом України №2120-ІХ від 15.03.2022 р. [7]. Він проявився передусім у лібералізації податкового законодавства для цілих верств його платників. Зокрема, були звільнені від сплати єдиного податку його платники першої і другої груп. Вони також одержали право не заповнювати декларацію платника податку-фізичної особи-підприємця за період, впродовж якого єдиний податок ними не сплачується. Чимало інновацій ліберального спрямування було запроваджено і для платників єдиного податку третьої групи. Були також зменшені ставки оподаткування на цілий ряд товарів, робіт і послуг, а чимало з них дістали повне звільнення від оподаткування. Український законодавець також розширив перелік доходів громадян, які було виведено з під оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором. Значних ліберальних змін зазнало земельне та екологічне оподаткування в Україні, а також оподаткування нерухомості.
З метою збільшення податкових надходжень у Державний бюджет України Законом України № 2284-ІХ від 31.05.2022 р. було збільшено ставки податку виробників і реалізаторів спирту етилового денатурованого [8]. Законодавець також переглянув у бік збільшення в Законі №2618-ІХ суми акцизного податку за ввезення на митну територію України і реалізацію на ній важких дистилятів і біодизелю [9], а Законом України № 2720-ІХ від 03.11.2022 р. по-новому врегулював оподаткування діяльності з торгівлі валютою у готівковій формі, зокрема, було запроваджено авансовий платіж з цього податку [10]. Законом України №2139-ІХ від 15.03.2022 р. збільшено ставки акцизного податку і мінімального акцизного податкового зобов’язання зі сплати акцизного податку з тютюнових виробів. Цим же Законом збільшено ставки акцизного податку на рідини, що застосовуються в електронних сигаретах [11].
Аналіз податкового законодавства України 2022-2024 рр. переконує, що вітчизняний законодавець був змушений відійти у значній мірі і від такого стандарту податкового права України, як його стабільність, якої він у довоєнний період в основному дотримувався. Зокрема, в умовах воєнного стану зазвичай перестали діяти такі його максими, як заборона вносити пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного періоду зміни до будь-яких елементів податків і зборів, в якому вони будуть діяти у якості нових правил і ставок, а також змінювати впродовж бюджетного року уже встановлені податки і збори, їх ставки та податкові пільги. В умовах воєнного стану також по суті перестало діяти в його довоєнному обсязі правило рівномірності та зручності строків сплати податків і зборів як щодо держави, так і щодо платників податків.
Тим не менше основне своє функціональне призначення – бути основним джерелом забезпечення фінансування найнагальніших потреб держави і суспільства в умовах воєнного стану – податкове право України виконує. Ми поділяємо висновок П. П. Пацурківського про те, що у цей період часу воно як ніколи раніше у повній мірі проявило властивості справедливості і розумності і виявилося одним із важливих консолідуючих факторів усього українського суспільства [2, с. 74-75].
Висновки. Реалізація конституційного принципу законності в податковому праві України в умовах воєнного стану суттєво відрізняється від його здійснення, яке мало місце в довоєнний період суспільного розвитку. Це закономірно, адже саме на такі умови запрограмована його парадигмальна правова матриця, яка є системою стандартів (властивостей) податкового законодавства України. Російсько-українська війна кардинальним чином вплинула на зміст та обсяг гарантування Українською державою цих стандартів її податкового законодавства. Найбільших трансформацій зазнали в умовах воєнного стану такі стандарти податкового законодавства України, як його фіскальна достатність, соціальна справедливість, стабільність та забезпечення рівномірності і зручності сплати податків в інтересах держави і їх платників. Проте, не дивлячись на це, податкове право України в умовах воєнного стану в принципі не вийшло за парадигмальні межі його законності.
Список використаних джерел:
1. Пацурківський П.П. Правова природа оціночних понять «справедливість», «добросовісність» і «розумність» у Податковому кодекс і України. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право. Випуск 67. 2021. С. 208-214.
2. Пацурківський П.П. Справедливість і розумність податкового права України в умовах воєнного стану. Приватне і публічне право. 2023. № 3. С. 69-75.
3. Конституція України. Закон від 28.06.1996 № 254к/96-ВР в редакції від 01.01.2020, підстава - 27-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text
4. Податковий кодекс України. Закон, Кодекс від 02.12.2010 № 2755-VI в редакції від 01.03.2024, підстава - 3553-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text
5. Петро Пацурківський, Руслана Гаврилюк. Війна росії проти України та вітчизняні публічні фінанси. Право України. 2022. №3. С. 9-25.
6. Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану. Закон України №2118-ІХ від 03.03.2022 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2118-20#Text
7. Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану. Закон України №2120-ІХ від 15.03.2022 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text
8. Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання виробництва спирту етилового денатурованого. Закон України № 2284-ІХ від 31.05.2022 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2284-20#Text
9. Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо ставок акцизного податку на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану. Закон України №2618-ІХ від 21.09.2022 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2618-20#Text
10. Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі. Закон України № 2720-ІХ від 03.11.2022 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2720-20#Text
11. Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо запровадження диференційованої рентної плати за видобування газу природного. Закон України №2139-ІХ від 15.03.2022 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2139-20#Text
____________________
Науковий керівник: Пацурківський Петро Станіславович, професор, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича
|