Збройна агресія Російської Федерації проти України, розпочата у 2014 році, пролунала жахливими звуками повномасштабного вторгнення вранці 24 лютого 2022 року. Лише в той день 169 українців було поранено і 57 загинуло [1]. Такою була «ціна» одного дня війни. Що було перед цим і що було за цим? Скільки життів українців забрала російсько-українська війна… і чи помітили ми, як люди почали ставати цифрами? Чи помітили ми, як перестали запитувати, хто загинув? Більшість цікавиться «скільки цього разу?». І кожного дня фіксуємо цифри, цифри, цифри...
Тих, хто жив серед нас, мав сім’ю, роботу, мрії, видається, ми почали знеособлювати, надаючи їм порядковий номер жертви війни. Будучи свідками найтяжчих злочинів і звикаючи до того, що неминуче тягне за собою війна, перепитуючи лише цифри, вступаючи на шлях зневіри в силу права, чи не знецінюємо ми тих надбань (насамперед, відображених у міжнародних правових актах), яких досягло людство за результатом двох світових війн?
На жаль, життя постійно прагне довести тезу про те, що мир – це проміжок між двома війнами. Ціною мільйонів життів людство збагнуло необхідність, якщо не заборонити війни абсолютно, то хоча б унормувати правила ведення війн. Наразі як міжнародне гуманітарне право, так і право прав людини стоять на сторожі захисту загальнолюдських цінностей. Зокрема, захисту життя присвячено серйозний правовий масив. У ст. 23 Гаазької конвенції 1907 року закріплено, що особливо забороняється віроломно вбивати чи ранити осіб, які належать до нації або армії супротивника [2]. Положеннями ст. 32 Конвенції про захист цивільного населення під час війни наголошено на тому, що Високі Договірні Сторони дають згоду на те, що їм забороняється застосування будь-яких заходів, які можуть завдати фізичних страждань або призвести до знищення осіб, які є під їхньою владою [3]. Стаття 2 Європейської Конвенції з прав людини встановлює гарантії права на життя (право кожного на життя охороняється законом. Нікого не може бути умисно позбавлено життя [4]).
Як же реалізується на практиці ця правова база? Відповідно до Звіту Управління Верховного комісара ООН з прав людини з 24 лютого 2022 року по 10 вересня 2023 року у зв’язку з російською агресією було зафіксовано 9 614 загиблих серед цивільного населення (враховуючи, що їх реальна кількість є значно вищою) [5]. Лише в Бучі загинуло понад 420 жителів міста [6]. За результатом ракетного обстрілу залізничного вокзалу у Краматорську летально постраждала 61 особа та 121 отримала поранення [7]. Серед загиблих було 7 дітей [8]. Одна з очевидець Ірина Волянська згадувала цю подію так: “Видовище було страшне... Тіло дитини лежало без голови” [9]. Історії загибелі окремих родин так само вражають жорстокістю. 12 квітня було розстріляно цілу родину в авто біля Макарова. На місці загинули двоє дітей, 2-річний хлопчик та 14-річний підліток, а також жінки 30-ти, 50-ти та 70-ти років [10]. Жахливим є випадок вбивства молодої жінки, до тіла якої скотчем була примотана її дитина разом із вибухівкою. Коли ще жива дитина намагалася врятуватися – вибухівка здетонувала [11].
Ані міжнародне гуманітарне право, ані міжнародне право прав людини не створили для нас «купол захисту». Та від цього правові норми не втратили своєї цінності. Цілком справедливо наразі переносити акцент зі зневіри у право на необхідність боротьби за нього. Як стверджує українська правозахисниця Олександра Матвійчук, ми маємо справу не з війною двох держав, а з війною двох систем: авторитаризму і демократії [12]. Борючись за демократію, зокрема, ми боремося і за те, щоб та ж ст. 2 Європейської конвенції з прав людини продовжувала світити тієї цінністю, якою вона була відкрита за результатами Другої світової війни. Ми не можемо допустити, щоб для прийдешніх поколінь положення цієї статті стали формою, позбавленою сенсу. Результат нашої боротьби визначає майбутнє всього світу: чи людство житиме у світі, де цінується життя кожного, чи у світі, в якому загублене життя – це лише цифра на папері, і кількість цих цифр – примха зла.
Я непохитно вірю в те, що Перемога України поверне цифрам імена і озвучить історію кожного. А поки в наших силах не дозволяти війні робити нас черствішими. В наших силах зберігати людяність на шляху боротьби за найважливіші та найцінніші надбання людства. І з новою силою в праві звучатимуть голоси тих, хто відстояв його цінність.
Література:
1. Система охорони здоров’я працює стабільно [Електронний ресурс] // Міністерство охорони здов’я України. - URL: https://moz.gov.ua/article/news/sistema-ohoroni-zdorov%E2%80%99ja-pracjue-stabilno%E2%80%93-viktor-ljashko (дата звернення: 19.11.2023).
2. IV Конвенція про закони і звичаї війни на суходолі та додаток до неї: Положення про закони і звичаї війни на суходолі: Міжнародний документ від 18.10.1907. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_222#Text (дата звернення: 19.11.2023).
3. Конвенція про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text (дата звернення: 19.11.2023).
4. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод: Конвенція Ради Європи від 04.11.1950 р.: станом на 1 серпня 2021 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text (дата звернення: 19.11.2023).
5. Україна: втрати серед цивільних осіб [Електронний ресурс] // Office of the high commissioner for human rights united nations human rights monitoring mission in Ukraine. – URL: https://ukraine.un.org/sites/default/files/2023-10/Ukraine%20-%20civilian%20casualty%20update%20as%20of%208%20October%202023%20UKR.pdf (дата звернення: 19.11.2023).
6. ТОП-20 воєнних злочинів рашистів під час широкомасштабної агресії проти України [Електронний ресурс] // АрміяInform – URL: https://armyinform.com.ua/2023/02/21/top-20-voyennyh-zlochyniv-rashystiv-pid-chas-shyrokomasshtabnoyi-agresiyi-proty-ukrayiny/ (дата звернення: 19.11.2023).
7. СБУ підтвердила, що удар по краматорському вокзалу був здійснений з окупованої території [Електронний ресурс] // Еспресо – URL: https://espreso.tv/sbu-pidtverdila-shcho-udar-po-kramatorskomu-vokzalu-buv-zdiysneniy-z-okupovanoi-teritorii (дата звернення: 19.11.2023).
8. Кількість загиблих дітей від ракетного удару по Краматорську зросла до семи [Електронний ресурс] // Укрінформ – URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3457243-kilkist-zagiblih-ditej-vid-raketnogo-udaru-po-kramatorsku-zrosla-do-semi.html (дата звернення: 19.11.2023).
9. Річниця атаки на залізничний вокзал у Краматорську: чи покарають винних [Електронний ресурс] // Медійна ініціатива за права людини – URL: richnyczya-ataky-na-zaliznychnyj-vokzal-u-kramatorsku-chy-pokarayut-vynnyh (дата звернення: 19.11.2023).
10. Окупанти розстріляли цілу родину в авто біля Макарова – трьох жінок і двох дітей [Електронний ресурс] // Українська правда – URL: 7339007 (дата звернення: 26.11.2023).
11. Право на життя в умовах війни?! [Електронний ресурс] // Юридичний факультет Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича – URL: https://law.chnu.edu.ua/pravo-na-zhyttia-v-umovakh-viiny/ (дата звернення: 19.11.2023).
12. Промова Матвійчук – вручення Нобелівської премії миру 2022 [Електронний ресурс] // Суспільне Новини – URL: https://www.youtube.com/watch?v=_AYGgztDGxM (дата звернення: 19.11.2023).
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
