Питання підстав адміністративної відповідальності має велике практичне значення. Саме підстави адміністративної відповідальності є первинним критерієм її правомірності, і саме вони визначають її обґрунтованість в кожному конкретному випадку. Як дуже влучно зауважує А.В.Гуржій: “важливість визначення підстав адміністративної відповідальності, обумовлена нагальними потребами правозастосовної практики, ефективність якої напряму залежить від того, наскільки правильно і доцільно застосовується кожна адміністративно-деліктна норма [1, с. 181, 182]”.
У цілому аналіз, узагальнення та критичне осмислення сучасних наукових концепцій дозволяють виділити такі підстави адміністративної відповідальності:
нормативна підстава – сукупність матеріальних і процесуальних норм адміністративно-деліктного права, покладених в основу кваліфікації адміністративного правопорушення, провадження по відповідній адміністративній справі, накладення та виконання адміністративних стягнень або інших заходів адміністративного впливу щодо особи, винної у вчиненні адміністративного правопорушення, тощо [2, с. 404];
фактична підстава – вчинення конкретного адміністративного правопорушення (проступку), як факту об’єктивної дійсності, котрий “активує” адміністративно-деліктну норму та обумовлює появу реальних адміністративно-деліктних відносин [3, с. 21; 4, с. 308-309];
юрисдикційна підстава – винесення щодо особи, яка вчинила фактичне правопорушення, постанови про накладення адміністративного стягнення або застосування іншого заходу адміністративного впливу. Юрисдикційна підстава формалізує результати кваліфікації правопорушення, верифікує фактичну підставу та підтверджує її відповідність нормативній підставі адміністративної відповідальності [5, с. 480; 6, с. 24; 7, с. 79].
На основі викладеного можна перейти до розгляду нормативних, фактичних і юрисдикційних підстав адміністративної відповідальності за правопорушення в сфері земельних відносин.
Нормативними підставами відповідальності за даний вид правопорушень є нормативні положення чинного КУпАП (основного законодавчого акту, яким визначаються матеріально-правові і процесуальні засади адміністративної відповідальності), а також ряд кодексів і законів України, котрі закріплюють ознаки деяких проступків у сфері земельних відносин (тобто, законодавчі акти, на основі яких відбувається кваліфікація окремих правопорушень) [8, c. 92-93; 9, с. 109-110].
Будучи стрижневим актом вітчизняного адміністративно-деліктного законодавства, КУпАП містить опис адміністративних проступків у сфері земельних відносин, а також визначає: межі чинності закону про адміністративну відповідальність, поняття та загальні ознаки адміністративних проступків, форми вини, умови адміністративної деліктоздатності, особливості адміністративної відповідальності окремих категорій осіб, обставини, що виключають адміністративну відповідальність, систему адміністративних стягнень та загальні правила їх накладення, перелік суб’єктів, уповноважених розглядати справи про адміністративні проступки, категорії підвідомчих їм справ, порядок їх розгляду та вирішення, правовий статус учасників адміністративно-деліктного провадження, порядок виконання постанов про накладення адміністративних стягнень тощо [10; 11].
Варто підкреслити, що чинний КУпАП вичерпно описує ознаки лише окремих адміністративних правопорушень у сфері земельних відносин. Так, наприклад, у ч. 1 ст. 52 КУпАП повністю розкривається об’єктивна сторона псування і забруднення сільськогосподарських та інших земель, а у ст. 53-1 КУпАП – об’єктивна сторона самовільного зайняття земельної ділянки [8]. Поряд з цим, значна частина положень Особливої частини КУпАП, якими передбачена відповідальність за правопорушення в сфері земельних відносин, мають бланкетний характер. Вони містять лише загальну характеристику протиправного посягання, як порушення певних правил, строків або вимог, проте не розкривають його зміст. Для кваліфікації відповідних правопорушень уповноважений суб’єкт адміністративної юрисдикції звертається не тільки до КУпАП, але й до різного роду правил, регламентів і положень, встановлених актами земельного законодавства. Таким чином, останні виступають складовою нормативних підстав відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері земельних відносин.
Фактичною підставою відповідальності за правопорушення в сфері земельних відносин є фактичне вчинення одного за адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 52-56, 69, 74, 142, 188-47 та 188-56 КУпАП. Як відомо, загальне визначення адміністративного правопорушення (проступку) закріплене у статті 9 КУпАП, згідно з якою: “Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність [12]”. З цього визначення недвозначно випливає, що при кваліфікації фактичного правопорушення в сфері земельних відносин підлягають встановленню такі його ознаки, як: протиправність, об’єктивізація в поведінці людини, винність, антисуспільна спрямованість і юридична караність.
Юрисдикційною підставою адміністративної відповідальності за правопорушення в сфері земельних відносин є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування інших заходів адміністративного впливу, передбачених чинним законодавством. Постанова по справі про адміністративне правопорушення містить висновки адміністративно-правової кваліфікації, констатує наявність або відсутність події правопорушення, винність чи невинуватість особи, наявність обтяжуючих та пом’якшуючих обставин, а також визначає заходи адміністративного впливу [13, с. 197]. Як цілком справедливо наголошує М. Р. Гарат: “Без жодного перебільшення можна стверджувати, що постанова по справі про адміністративне правопорушення – це ключовий процесуальний документ, котрим підсумовується перебіг адміністративно-деліктного провадження, оформлюються його результати та визначаються його правові наслідки [14, с. 175]”.
Важливість цього документу незаперечна: саме він формалізує висновок про протиправний і винний характер фактичного посягання, і саме його прийняття приводить у дію механізм застосування заходів відповідальності за адміністративні правопорушення в сфері земельних відносин. З іншого боку, помилки і неточності при його складанні череваті серйозними негативними наслідками. Часто-густо вони унеможливлюють прийняття справедливого рішення в справі, нерідко – служать формальною підставою для оскарження прийнятих рішень та стають причиною їх відміни, навіть у тих випадках, коли правопорушення є очевидним, а вина порушника – доведеною [15, с. 72].
Список використаних джерел:
1. Гуржій А. В. Підстави адміністративної відповідальності за порушення правил перевезення небезпечних, великоваговагових і великогабаритних вантажів. Наука і правоохорона. 2012. № 1. С. 181-188.
2. Теорія держави і права / А. М. Шульга, Л. В. Новікова, В. І. Сідоров та ін.; за ред. А. М. Шульги. Харків: Харків. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна, 2014. 464 с.
3. Калєніченко Л. І. Загальнотеоретична характеристика підстав юридичної відповідальності. Право і безпека. 2016. № 4 (63). С. 20-24.
4. Теорія держави і права : підручник / В. М. Марчук, Л. В. Ніколаєва, Т. О. Гуржій та ін. ; за заг. ред. Л. В. Ніколаєвої, Т. О. Гуржія. Київ : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2019. 424 с.
5. Скакун О. Ф. Теорія держави і права: підручник. 4-те вид., допов. і перероб. Київ: Алерта, 2014. 524 с.
6. Гуржій Т., Боровик Ю. Підстави адміністративної відповідальності у сфері народної медицини. Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. 2017. № 5. С. 75-84.
7. Слюсаренко С. В. Особливості настання адміністративної відповідальності за порушення земельного законодавства юридичними особами. Науковий вісник НУБІП. Серія «Право». 2010. Вип. 156. С. 167-173.
8. Гуржій Т. О. Правове регулювання адміністративно-деліктних відносин. Вісник прокуратури. 2008. №8. С. 92-99.
9. Гуржій Т. О. Нормативна регламентація адміністративної відповідальності водіїв за порушення Правил дорожнього руху. Вісник прокуратури. 2007. №7. С. 109-112.
10. Gurzhii T., Goncharuk S., Kuzmenko O., Berlach A., Yarmaki K. Establishment of the institute of administrative responsibility in the legal system of Ukraine. Journal of Law and Political Sciences. 2021. Vol. 26 (1). P. 261-284.
11. Гуржій Т. О., Гуржій А. В. Удосконалення законодавства про відповідальність за адміністративні проступки. Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. 2022. № 5. С. 78-87.
12. Гуржій А. В. Підстави адміністративної відповідальності за порушення правил перевезення небезпечних, великоваговагових і великогабаритних вантажів. Наука і правоохорона. 2012. № 1. С. 181-188.
13. Герасименко О. О. Відповідальність за адміністративні правопорушення в сфері інтелектуальної власності : дис. ... доктора філософії : спец. 081 «Право» ; Державний торговельно-економічний університет. Київ, 2023. 256 с.
14. Гарат М. Р. Відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері містобудівної діяльності : дис. ... доктора філософії : спец. 081 «Право» ; Державний торговельно-економічний університет. Київ, 2023. 265 с.
15. Гуржій А. В. Адміністративна відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07. Київ, 2013. 210 с.
____________________
Науковий керівник: Гуржій Анна Валеріївна, кандидат юридичних наук, доцент Державного торговельно-економічного університету
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
