На сьогодні є велика кількість правових проблем, вирішення яких можливе шляхом прийняття нових або внесення змін до чинних нормативно-правових актів. Дане явище є поширеним, з огляду на те, що для законодавця досить складно охопити усі аспекти правовідносин, при цьому не перетворюючи норму права на занадто громіздку конструкцію.
У зв’язку з цим, хотілося б звернути увагу на питання перекваліфікації діяння особи суддею при розгляді справ про адміністративні правопорушення. Варто зауважити, що поняття «перекваліфікація» науковці розглядають крізь призму саме кримінального процесу, що пов’язано з відсутністю в Кодексі України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) норми, яка б регулювала дані відносини. Зміна кваліфікації (перекваліфікація) – зміна кримінально-правової оцінки вчиненого діяння (поведінки особи) шляхом заміни чи зміни (уточнення) кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, повністю або частково [1, с. 333].
Однак, необхідність зміни правової кваліфікації дій особи виникає не лише у кримінальних провадженнях, а й при розгляді справ про адміністративні правопорушення. Поширеними є випадки, коли, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, особами допускається неправильне застосування норм матеріального права, наприклад, невірно зазначається частина статті КУпАП.
На нашу думку, така ситуація є неприпустимою і потрібно доповнити КУпАП статтею такого змісту: «З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право змінити правову кваліфікацію адміністративного правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється провадження».
По-перше, припис статті 19 Конституції України, який неодноразово тлумачився Конституційним Судом України, унеможливлює інший спосіб діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, ніж на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тісно переплітається із таким приписом, що саме права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави [2]. Тобто, діяльність суду, серед іншого, спрямовується на забезпечення рівності сторін, захисту прав та свобод людини і громадянина. Однак, помилкова кваліфікація дій особи за невірною статтею чи частиною статті КУпАП можуть призвести до того, що остання буде нести надмірний тягар відповідальності, лише через неправильне застосування норми права службовою особою. А це, у свою чергу, матиме наслідком порушення прав та свобод людини.
По-друге, доповнення КУпАП даною нормою дозволить суддям перекваліфіковувати діяння лише на менш тяжкі, тобто ні в якому разі не погіршуючи становище особи, та не перебираючи на себе функції обвинувача. Метою внесення змін до КупАП є не нашкодити людині, а навпаки уникнути порушення її прав.
По-третє, внесення таких змін не буде суперечити практиці Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ). Даний суд неодноразово вказував, що з огляду на каральну мету стягнення, провадження у справах про адміністративне правопорушення є кримінальним для цілей застосування Конвенції (рішення у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року, рішення у справі «Лучанінова проти України» від 09 червня 2011 року). Більше того, українські суди у своїй практиці неодноразово перекваліфіковували діяння особи при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, посилаючись на практику ЄСПЛ та використовуючи частину 3 статті 337 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України).
Яскравим прикладом такої ситуації є справа № 137/1122/21, яка розглядалася Літинським районним судом Вінницької області. На особу було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП (повторне протягом року керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння). Однак, під час судового розгляду з’ясувалося, що діяння викладеного у протоколі порушення відповідає кваліфікації за ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто працівником поліції була невірно зазначена частина статті 130 КУпАП. У зв’язку з цим, суд дійшов висновку, що у даному випадку можливо перекваліфікувати дії особи з частини 2 на частину 1 статті 130 КУпАП [3].
Вподальшому дану постанову було оскаржено до Вінницького апеляційного суду. Скаржник вказував, що суд не вправі перекваліфіковувати діяння особи і, що ухваливши таке рішення, судовий орган перебрав на себе функції обвинувача. Однак, суд апеляційної інстанції з мотивами апеляційної скарги не погодився і залишив у силі постанову Літинського районного суду, вказавши, що в даному випадку зміна кваліфікації з частини 2 на частину 1 статті 130 КУпАП є законною, не виходить за межі висунутого обвинувачення та не погіршує становище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності [4].
Отже, з метою заповнення прогалини в українському законодавстві та для кращого захисту прав та інтересів людини і громадянина, пропонуємо доповнити КУпАП статтею, яка б дозволила суддям перекваліфіковувати діяння особи, при розгляді справ про адміністративні правопорушення.
Список використаних джерел:
1. Ус О. В. Теорія та практика кримінально-правової кваліфікації: конспект лекцій. 2018. 368 с. URL: https://dspace.nlu.edu.ua/bitstream/123456789/13956/1/Lekcii_2018.pdf.
2. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини першої статті 1, пункту 2 частини першої статті 4, частини першої, абзаців першого, другого частини другої статті 5, абзаців другого, третього, четвертого, п’ятого, тридцять дев’ятого, сорокового частини третьої, частини шостої статті 8 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (справа про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг) від 13.06.2019 № 5 р/2019 у справі №1-17/2018(5133/16). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v005p710-19#Text.
3. Рішення Літинського районного суду Вінницької області від 24.11.2021 у справі № 137/1122/21. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/101373756.
4. Постанова Вінницького апеляційного суду від 28.12.2021 у справі № 137/1122/21. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/102322886.
____________________
Науковий керівник: Краковська Анжеліка Євгеніївна, кандидат юридичних наук, доцент кафедри господарського та адміністративного права юридичного факультету Донецького національного університету імені Василя Стуса
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
